Городище on-line

Чос Володимир Григорович, 1971 року народження. Живе у м.Городище. Працює кореспондентом районної газети “Вісник Городищини” та власним кореспондентом обласної газети “Нова Доба”, публікується в інших виданнях. Автор збірки гуморесок “Реальна власність” (2000 рік), як співавтор та член редколегії працював над книгами краєзнавчої тематики (2000-2004 роки). Включений до антології гумору Черкащини “Перепустка в безсмертя” (Черкаси, “Брама-Україна” 2005 рік). Лауреат районної премії ім. С.С.Гулака-Артемовського, переможець Всеукраїнської акції “Крила надії”, переможець програми-конкурсу з підтримки регіональної та місцевої журналістики в Україні. Почесний громадянин міста Городище. Член Національної Спілки журналістів України

2010-03-22, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 174

Трипільська культура на Городиищині
У різні роки на території району археологи виявили цілий ряд поселень трипільської культури. Це унікальний історико-культурний пласт, який дарує дивовижні відкриття і водночас приховує багато таємниць...

2009-12-10, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 254

Небесний вогонь
У звільненні Городищини від німецько-фашистських загарбників активну участь брали льотчики. Зокрема, 5-та повітряна армія. З моменту створення вона входила до складу Павнічно-Кавказького фронту, з небес підтримувала своїм вогнем сухопутні війська...

2009-10-27, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 343

Гетьман Павлюк
З нотаток по історії нашого міста знаємо, що у 1637 році в Городищі виникло повстання – місцеві селяни та нереєстрові козаки Павла Бута билися з польським військом. Хто ж такий цей козацький ватажок?..

2009-10-08, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 376

Скарби Городищини
Про великі скарби, які в далекому минулому були знайдені на території Городищини, розповідає книга видатного вченого Володимира Антоновича ”Археологічна карта Київської губернії”. Це видання – букіністична рідкість, адже вийшла друком у 1895 році...

2009-07-20, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 172

"Біс штовхнув"... на подвиг
Більше тижня жителі села Набокове на Городищині чекали жорстокої розправи за вбитих фашистів...

2009-05-14, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 149

Мати композитора
Напевно і не здогадувалася молода дівчина, коли виходила заміж за городищенського священика Степана Гулака-Артемовського, що згодом подарує світові майбутнього основоположника національного оперного мистецтва. Але була певною, що стане надійною опорою чоловікові, хорошою господинею і доброю матір’ю. І все це матушці Варварі вдалося...

2009-04-09, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 256

Родинна церква Симиренків
Якщо скласти рейтинг найшанованіших православних храмів Городищини усіх часів і епох, то одне із найповажніших місць безперечно буде належати Мліївській родинній церкві сім’ї Симиренків...

2009-04-07, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 658

Глибоке коріння
Назва міста походить від старослов’янського слова “град”, “город”. У часи Київської Русі городищами звалися поселення, укріплені ровами і валами...

2009-04-07, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 558

Історія Храму Спаса Преображення
19 серпня своє престольне свято відзначає Спасо-Преображенська церква Городища. Із книги Льва Похилевича “Розповіді про населені місця Київської губернії” дізнаємося, що перша церква з таким ім’ям була зведена у нашому місті ще 1722 року...

2009-04-07, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 792

Маріїнський цукрозавод
У 1876 році відбулося відкриття станції “Воронцово–Городище” і почав діяти Маріїнський цукровий завод. Його назвали на честь дружини царя Олександра ІІ – імператриці Марії Олександрівни...

2009-04-07, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 261

Музичне мистецтво
У довоєнні роки активно розвивалося аматорське музичне мистецтво у Городищі. Лише в одному мікрорайоні цукрозаводу діяло кілька колективів, які гриміли славою далеко за межі рідного міста...

2009-04-07, Автор: Володимир Чос, Переглядів: 441

Наші Симиренки
Для свідомих українців імена видатних вітчизняних підприємців, меценатів, фундаторів національної садівничої школи Симиренків, близькі і, навіть, більше – рідні. Часто можна почути, як люди говорять: “наші Симиренки”, так само, як і “наш Шевченко”. Адже навіть окремо кожен представник цієї родини зробив більше, аніж деякі наукові інститути...