Місто Городище районний центр Черкаської області. Розташоване на берегах річки Вільшанки, правої притоки Дніпра за 62 км від обласного центру. Населення — 14,8 тисяч чоловік.
Городищенський район знаходиться в центральній лісостеповій частині України. Він межує в північно-західній частині з Корсунь-Шевченківським районом, на заході зі Звенигородським районом, на півдні з Шполянським районом, на південному сході з Смілянським районом і на північному сході з Черкаським районом.
Територія району займає площу 883 квадратних кілометра. В межах району протікає 17 річок. Із них Вільшанка є річкою середньою за протяжністю, а всі інші - це невеликі річки і струмки.
В районі налічується 32 населених пункти. Населення складає 48 тисяч чоловік.
Візитівкою Городищини є музей С.С.Гулака-Артемовського, видатного українського композитора, співака і актора, засновника українського оперного мистецтва, автора першої національної опери ”Запорожець за Дунаєм”, відомої пісні ”Стоїть явір над водою” та інших творів. Семен Степанович народився 16 лютого 1813 року і прожив у Городищі до 1824 року, коли батько вивіз його до Києва для навчання у духовному училищі, що готувало хлопців до духовної семінарії. Але прекрасний дискант хлопця та захоплення співом сприяли перетворенню кращого соліста церковного хору на видатного оперного співака. Відомо, що С.С.Гулак-Артемовський протягом сценічного життя виконав 51 оперну партію та 11 водевільних і комедійних ролей, здобувши славу також чудового драматичного актора. В музеї ви дізнаєтеся ще про одного видатного земляка – класика української літератури, поета-байкаря Петра Петровича Гулака-Артемовського, який народився в Городищі у 1790 р.
В Городищі та Млієві в другій половині ХІХ століття процвітала торгово-промислова фірма ”Брати Яхненки і Симиренко”, відома далеко за межами України. В 1843 р. у Млієві було побудовано перший в Україні і Росії паровий пісково- рафінадний завод, що було на той час останнім словом в технології цукроваріння. Відомі і такі цікаві факти: на механічному заводі фірми були збудовані перші залізні пароплави ”Українець” і ”Ярослав”, які Вільшанкою були спущені на Дніпро і перебували в експлуатації майже 60 років. Платон Симиренко дав Тарасу Шевченку гроші на видання ”Кобзаря”. Левко Симиренко став всесвітньо відомим вченим-помологом, заснував у Млієві розсадник плодових дерев, де і до сьогодні вирощуються нові сорти плодових та ягідних культур. На базі батьківського розсадника сином Левка Платоновича Володимиром була створена дослідна станція садівництва, яка пізніше розвинулась в інститут помології. Тут діє меморіальний музей родини Симиренків, заплановано створення історико-культурного заповідника.
У вересні 1843 року та двічі влітку 1859 року тут гостював Тарас Григорович Шевченко. Відвідували містечко народоволець Андрій Желябов (який невдовзі вчинив теракт проти царя), поетеса Леся Українка, історик Микола Костомаров, вчений Михайло Драгоманов, автор слів державного гімну “Ще не вмерла Україна” Павло Чубинський, який у 1870–1873 роках жив і працював у сусідньому Млієві. Місцевий терорист-революціонер Устим Жук носився з авантюрною ідеєю виготовляти цукор із тирси. Про актуальність його ідеї в одній зі своїх праць писав В.І.Ленін. Хлопчаком у Городищі гостював Костянтин Паустовський. У 1992 році, коли відзначали 100-ліття письменника, з Москви приїздив його син Вадим. У журналістських справах тут бував і писав про недолугі назви багатьох місцевих вулиць поет Василь Симоненко.