Ілюстрований каталог книг, що вийшли в різні роки і висвітлюють історію Городищини та окремих населених пунктів району, розповідають про долі цікавих людей
Упорядники: Володимир Чос та Микола Щербина, 2012-2014рр.
Мошногородищенское имение Екатерины Андреевны Балашовой Киевской губернии Черкасского уезда при местечках Мошны и Городище /Сост. М.Е. Филипченко. – 1896. – 574 с.
Фундаментальна монографія відомого російського агронома і управляючого Мошногородищенським маєтком Михайла Юхимовича Філіпченка подає детальний опис маєтку та розповідає про організацію і ведення господарства. Вона ілюстрована численними таблицями і має наукову та історичну пізнавальну цінність. Книга та її автор отримали вищу нагороду на Всеросійській промисловій виставці в Нижньому Новгороді у 1896 році.
Пятаковъ Л. Отчетъ Маріинскаго свекло-сахарнаго завода за XXV лет владенія Ея высокопревосходительства Екатерины Андреевны Балашевой. – Городище, 1909
Розповідь про історію цукрозаводу, написана його директором Леонідом П’ятаковим. Вміщені виробничі таблиці, план заводського містечка. Книга ілюстрована якісними фотографіями.
П.Р. Слезкин Описание Мошногородищенского имения Ея Высокопревосходительства Екатерины Андреевны Балашевой. – К., 1913. – Т. 1. – 385 с.
Книга містить багату інформацію про Мошногородищенський маєток, який свого часу належав князю Михайлу Воронцову, а потім його племінниці графині Катерині Балашовій. Вміщена історична довідка та детальна інформація про господарсько-економічний стан маєтку.
Моршанская М. Иустин Жук. Очерк его жизни и деятельности. – Л., Прибой, 1927. – 40с.
Книжка М. Моршанської є документальним нарисом про життя і революційну діяльність уродженця с. Дирдин анархіста і винахідника Устима Петровича Жука (1887-1919). Автор зображує революційні події на Городищині на поч. ХХ ст., розкриває епізоди діяльності терористичної організації «Хутір Жука».
Марина Гнатенко На батьківщині перших п’ятисотенниць. – К., Держсільгоспвидав, 1952. – 98 с.
Автор брошури Марина Василівна Гнатенко – одна із зачинательок руху п’ятисотенниць, колишня ланкова старосільської артілі ім. Комінтерну, а на той час вчений агроном, розповідає про героїчні діла перших п’ятисотенниць та описує шлях, пройдений колгоспом за 17 років від початку цього руху.
П.М. Крижанівський З досвіду роботи історичного гуртка в школі. – Черкаси, 1958. – 31 с.
Відомий педагог, краєзнавець, засновник народного музею історії с. Мліїв Прокіп Михайлович Крижанівський ділиться досвідом роботи історичного гуртка, який діє під його керівництвом в стінах Мліївської середньої школи. Автор приводить конкретні приклади з історії свого села відповідно до шкільної програми з вітчизняної історії.
І. Розгін Володимир Л. Симиренко. – Вінніпег (Канада): видання УВАН, 1959-1960. – 80 с. (Серія «Українські вчені», Ч. 8-9)
Короткий нарис доктора біологічних наук, професора Українського вільного університету та Українського технічного інституту Івана Розгіна про життя та громадську і наукову діяльність відомого вченого-помолога В.Л. Симиренка, яку він проводив на Мліївській дослідній садстанції.
Кауфман Л.С. С.С. Гулак-Артемовський. – К.: Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР, 1962. – 192 с.
Книга радянського музикознавця і композитора Леоніда Сергійовича Кауфмана є результатом багаторічного дослідження життєвого і творчого шляху одного з класиків української музики – С.С. Гулака-Артемовського. Вона дає докладний аналіз композиторської творчості, висвітлює акторську діяльність, розповідає про дружбу Семена Гулака-Артемовського з Тарасом Шевченком.
Височинська Л.Й. Видатний український композитор і співак. – К., 1963. – 48с.
Брошура кандидата мистецтвознавства Людмили Йосипівни Височанської в стислій і доступній формі розповідає про життєвий і творчий шлях видатного українського композитора і талановитого співака, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм» – С.С. Гулака-Артемовського. Наводить відомості про маловідомі твори композитора.
Вересов А.И. Шлиссельбургские повести - Л. : Лениздат, 1965. - 334 с.
Збірку історико-патріотичних творів російського радянського письменника Олександра Ізраїлевича Вресова відкриває повість «Улица Иустина Жука», яка в художній формі розповідає про ув’язнення, революційну діяльність та обставини загибелі революціонера-анархіста Устима Жука із с. Дирдин.
Мліївська дослідна станція садівництва ім. Л.П. Симиренка. Монографічний нарис. – К.: «Урожай», 1970. – 39 с.
Книжка, написана колективом авторів, присвячена 50-річчю створення сад-станції і знайомить читачів з піввіковою роботою колективу першої на Україні дослідної установи. Головна увага видання зосереджена на науково-дослідній роботі установи та допомозі, яку вона надає виробництву.
Кекух О.М. Сад Симиренків. – К.: Тов-во «Знання», 1970. – 32 с.
Брошура кандидата біологічних наук Олексія Митрофановича Кекуха – це розповідь про славну династію українських садоводів. Її голова – Платон Симиренко – ентузіаст впровадження агротехніки в плодоовочівництво ще в 50-х рр. ХІХ ст. Його син, Левко Платонович продовжив досліди батька, а онук – Володимир Левкович – був організатором наукового садівництва на Україні вже в роки радянської влади.
Артеменко М.М., Жук П.М., Шарапа Г.І. У спадкоємців Симиренка. – Дніпропетровськ: «Промінь», 1971. – 116 с.Автори книги: директор Мліївської дослідної садстанції М.М. Артеменко, голова колгоспу ім. Леніна с. Мліїв Г.І. Шарапа та журналіст П.М. Жук розповідають у книзі про розвиток садівництва на Черкащині, зокрема, й на батьківщині Л.П. Симиренка. Один з героїв книги – досвідчений агроном-садівник, Герой Соціалістичної Праці, Василь Макарович Матвійко.
Кауфман Л.С. С.С. Гулак-Артемовский. – М.: Музика, 1973. – 178с.
Монографія Л.С. Кауфмана підготовлена до 100-річчя з дня смерті видатного українського композитора, талановитого співака, драматичного актора, людини різнобічних інтересів – С.С. Гулака-Артемовського.
М.В. Гнатенко П’ятисотенниці. – К., Політвидав України, 1975. – 157 с. (серія «Люди трудового подвигу»)
Автобіографічна повість уродженці с. Старосілля, Героя Соціалістичної Праці Марини Василівни Гнатенко, в якій вона розповідає про зародження руху п’ятисотенниць, утвердження нових трудових традицій, про свою участь у Великій Вітчизняній війні та про науково-педагогічну й громадську діяльність у повоєнні роки.
Голова колгоспу «Перемога» Дем’ян Васильович Лисенко розповідає про трудову молодь села, її участь в суспільному виробництві, про форми і методи морального і трудового виховання підростаючого покоління. Автор подає короткий екскурс в історію села Валява та розповідає про стан соціально-культурного розвитку села на середину 1970-х років.
Коваль Г.Ф. Музей С.С. Гулака-Артемовського у Городищі. – Дніпропетровськ “Промінь”, 1979
Путівник музеєм співака і композитора, автора першої української опери «Запорожець за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського. Музей був відкритий 4 вересня 1966 року в кінотеатрі «Жовтень». Зберігалося майже 10 тисяч експонатів! Їх надіслали з Харкова, Києва, Москви, Варшави, Парижа, Нью-Йорка, Торонто та інших міст. Автор путівника – завідувач музеєм, краєзнавець Георгій Хомович Коваль.
Павлов А.В., Чухно Д.В. Лев Платонович Симиренко. К., Наук. думка, 1980. – 180 с.
В книзі вчених і симиренкознавців Ардаліона Васильовича Павлова і Дем’яна Федотовича Чухно широко висвітлюється життя і наукова спадщина видатного українського вченого-помолога Л.П. Симиренка. Автори також описують тогочасний стан Мліївської дослідної сад-станції; подають список друкованих праць вченого та основну літературу про нього.
Кауфман Л. Семен Гулак-Артемовский. – К.: Музична Україна, 1981. – 52 с. (Серия «Творческие портреты украинских композиторов»)
Книжка Л.С. Кауфмана є коротким біографічним нарисом про життя і творчий шлях С.С. Гулака-Артемовського. Автор приводить також список музичних творів композитора та перелік оперних партій і драматичних ролей, які виконав Семен Гулак-Артемовський.
О. Савчук Зелене сонце. – Київ «Дніпро», 1982. – 229 с.
Повість про родину Симиренків. В художній формі висвітлені як добре знані, так і маловідомі сторінки життя славетної родини промисловців, садівничих, меценатів, патріотів рідного краю й України.
П.В.Вольвач, В.К.Заец Лев Платонович Симиренко. – М., Колос, 1984. – 176 с.
Вчені і симиренкознавці Петро Васильович Вольвач та Василь Корнійович Заєць в біографічному виданні розповідають про життєвий шлях Л.П. Симиренка – прогресивного громадського діяча, революціонера-народника та вченого-помолога зі світовим ім’ям.
Артеменко М.М. Щоб урожаїлись сади. – К.: Урожай, 1986. – 96 с.
(Серія «Твоя майбутня професія»)
Книга директора Мліївської дослідної садстанції Миколи Артеменка розповідає молоді про професію садівника, показує успіхи і перспективи розвитку плодівництва. Один із розділів «Сад починається з садівника» розповідає і про стан справ на Мліївській садстанції, зокрема, про перший і єдиний у світі Космічний сад.
Петропавлівка: минуле і сучасність. – Петропавлівка, 1986. – 10 с.
Історична довідка про с. Петропавлівка Городищенського району Черкаської області. Видання було підготовлене сільською радою до ювілейних заходів з нагоди 80-ї річниці перейменування села.
Артеменко Н.М. Млиевская ордена Трудового Красного Знамени опытная станция садоводства имени Л.П. Симиренко – центр НПО «Сад». – Черкассы: Облполиграфиздат, 1988. – 24 с.
В брошурі директора сад-станції, доктора економічних наук, заслуженого агронома УРСР, Миколи Михайловича Артеменка розповідається про становлення і розвиток установи, показані її досягнення, внесок у розвиток вітчизняного садівництва. Видання також висвітлює діяльність по створенню належних умов праці мліївчан та організацію їхнього дозвілля. Текст доповнюють численні фотоілюстрації.
М.Л. Кравченко Мой след на земле. – Ровно, 1994. – 286 с.
Доктор біологічних наук, уродженець с. Мліїв Михайло Лаврентійович Кравченко, в автобіографічній повісті подає власний життєпис на тлі подій свого часу. Автор з гумором, а інколи і з різкою сатирою, переповідає окремі епізоди життя села та Мліївської дослідної садстанції 1920-х – 1940-х років; про участь у форсуванні Дніпра, визволенні Черкас, Корсунь-Шевченківській битві, звільненні Умані та про свій шлях в науку в повоєнний час.
Історія становлення та розвитку Вільшанського цукрового заводу Городищенського району Черкаської області. Городище, 1995. – 56 с.
Книга побачила світ з нагоди 150-річчя Вільшанського цукрозаводу, що діяв у селі Вербівка. Це розповідь не тільки про виробництво цукру, а й про людей, долі яких були тісно пов’язані з підприємством.
Мліївський меморіальний музей родини Симиренків / Упорядники Теличко В.О., Круподеря Н.М./ Мліїв: 1996. – 12 с.
Буклет розповідає про експозицію музею, створеного на батьківщині родини Симиренків у с. Мліїв, де зібрано багато документів і матеріалів про життя та дільність представників цієї родини. Буклет підготовлено за сприяння директора Черкаського обласного краєзнавчого музею А.І. Кузьміна.
Збірник диктантів з українскої мови. Черкаси «Відлуння-Плюс», 2000. – 64 с.
Зібрано багатий краєзнавчий матеріал. Наведені зразки диктантів розповідають про історію Городища та відомих земляків.
Городищина на межі тисячоліть: [комплект листівок]. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2000. – 24 листівки.
Комплект фотолистівок дає уявлення про Городищину 2000 року. На світлинах фотокора райнної газети Івана Дяглюка, що презентують місто Городище і села краю, представлені культурні й історичні пам’ятки, заклади освіти, культури, підприємства району.
Городищина: Люди і долі. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2001. – 184 с.
Збірка нарисів про кращих людей району, які в різні роки чесною працею, фронтовим подвигами і творчими досягненнями примножували славу рідного краю. Вміщені фото. До створення збірки долучилися місцеві журналісти, краєзнавці та педагоги.
П.В.Вольвач Л.П. Симиренко – фундатор українського промислового садівництва (садівничий України). – Сімферополь: Таврія, 2002. – 312 с.
Автор-упорядник, відомий вчений та симиренкознавець Петро Васильович Вольвач, більш повно і об’єктивно розкриває життєвий і творчий шлях всесвітньо відомого українського вченого-садівника та помолога Л.П. Симиренка. Книга присвячена 150-літтю від дня народження Л.П. Симиренка.
Жіноча доле, щедра ти на все… Черкаси: Відлуння-Плюс, 2002. – 248 с.
Нариси про жінок Городищини, які користуються заслуженим авторитетом серед земляків. Це жінки педагоги, медики, науковці, хлібороби, представниці інших важливих професій. Книгу проілюстрував відомий місцевий художник Олекса Близнюк.
Тут наше коріння… Дидактичний матеріал з української мови для 9-11 класів на краєзнавчу тематику /Упоряд. Т.М. Горідько. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2002. – 103 с.
Краєзнавчі нариси з історії Городищини. Відкривається багато доти невідомих сторінок місцевої минувшини. Розповідається про історію населених пунктів району, про цікавих земляків минулого і сучасності. Тираж – 500 екземплярів. Усі вони безкоштовно передані освітнім закладам району. Нариси можна використовувати на уроках рідної мови, літератури, народознавства, у тематичних заходах.
Священик Богдан Жигало Городищина православна. – Городище, 2003. – 127 с.
У першій частині книги коротко розповідається про суть християнства, про значення релігійних свят і обрядів. Друга частина розповідає про першого святого землі Черкаської Данила Кушніра, страченого поляками 1776 року, та про страдницьке життя шістьох священників району, репресованих у роки комуністичної істерії. Книга проілюстрована фотознімками православних храмів – діючих та знищених в часи войовничого атеїзму. Наведена коротка історія храмів та населених пунктів району.
Курінна Т.М. Історія села Млієва (Регіональний компонент з історії краєзнавства Черкащини з давнини до ХХ ст.) – К., Інститут історії України, 2003. – 275 с.
В книзі Тетяни Курінної висвітлено стародавню історію села Мліїв. Також книга дає багаті історичні відомості про Городищину та загалом Черкащину. Використано багато друкованих історичних джерел, які мало відомі широкому загалу читачів.
Молодий сад Симиренкового краю. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2004. – 196 с.
Збірка нарисів про молоду генерацію городищан. Про людей, які у свої молоді роки, завдяки своїм талантам і наполегливій праці, досягли значних успіхів на державній службі, в громадській роботі, в науці, бізнесі, творчості…
Городищина – батьківщина Гулаків-Артемовських та родини Симиренків: Буклет /ред. Т.М. Горідько. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2005. – 8 с.
Буклет презентує Городищенський район, його історичні і культурні пам’ятки, видатних людей краю, культурно-освітні заклади та різні галузі виробництва Городищини.
Євген Глущенко Є у Млієві завод. – Черкаси: Брама, Вид. Вовчок О.Ю., 2005. – 152 с.
Історія Мліївського заводу технологічного обладнання. Підприємство пройшло шлях розвитку від артілі ім. Клари Цеткін, що виготовляла сільськогосподарський реманент, до підприємства, що виготовляло запчастини для найбільших підприємств з виготовлення аграрної техніки.
В.І. Чухрій Історія села В’язівок Городищенського району Черкаської області. Україна. – Городище, 2005. – 80 с.
Пенсіонер, колишній головний інженер з ТБ колгоспу «Родина» і вчитель автосправи місцевої школи, Вілій Іванович Чухрій зробив першу спробу написати історію В’язівка. Першу частину книжки складають нариси про історію села і розвиток різних галузей від часу заснування (XVII ст.) і до сьогодення. Друга частина – це своєрідна хрестоматія. В ній подаються копії більше тридцяти документів з історії поселення.
Курінна Т.М. Історія благодійництва на Середньому Подніпров’ї (регіональний компонент з історії благодійного руху з давнини до поч. ХХІ ст.) – К.: Ін-т історії НАН України, 2005. – 241 с.
В монографії кандидата історичних наук, уродженці с. Мліїв, Тетяни Миколаївни Курінної системно викладено і проілюстровано на численних прикладах історію благодійництва і меценатства у нашому регіоні. Книга містить багато історичних фактів про родину Симиренків, про розвиток освіти та становище церкви на Городищині у ХІХ – на поч. ХХ ст.
Ріка життя Зеленої Діброви. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2005. – 106 с.
Книга ввібрала в себе життя Зеленої Діброви від самого його виникнення і аж до сьогодення. Тут відображаються проблеми, успіхи, переживання на кожному етапі розвитку села. Використано нариси про видатних земляків. Книга змушує задуматися, який внесок зробив кожен зеленодібрівець в життя, розвиток і становлення рідного села. Над виданням працювали І.В. Щербак, В.І. Щербак, СІ. Щербак, Б.І. Сидоренко.
Щербак І.В., Сидоренко Б.І. Село Зелена Діброва. – Черкаси: Відлуння-Плюс, 2006. – 136 с.
Книга голови сільради Ігоря Володимировича Щербака та уродженця села, киянина Бориса Івановича Сидоренка розповідає про історію і сьогодення села Зелена Діброва. В публіцистичному виданні використано архівні документи, спогади односельчан-довгожителів, записи церковних книг, газетні публікації минулих років, матеріали археологічних досліджень тощо.
Валентин Долгих Діти війни. Спогади. – Літин: «Ліра», 2007. – 60 с.
Ветеран праці, ветеринарний фельдшер за фахом і літератор за духом, уродженець Києва і житель с. Осолинки на Вінниччині, Валентин Олександрович Довгих розповідає про далекі повоєнні роки дитинства і юності, які він провів в с. Хлистунівка Городищенського району. В книжці подається короткий нарис про Горпину Мороз та спогади її доньки – Зінаїди Мороз.
Дика Зоя. Спориш на камені. – К.: Унів. в-во ПУЛЬСАРИ, 2007. – 108 с.
Уродженка с. Вербівка поетеса Зоя Дика дебютує в жанрі прози. Це автобіографічна повість про життя безбатченків, вдів, важку колгоспну працю, домашній побут з мізерними статками у рідному селі повоєнного часу. Повість ілюструють фото з родинного альбому.
Щербина М.М. Походження прізвищ жителів Городищенського району. – Черкаси, 2008. – 38 с.
В антропонімічній розвідці автор пояснив більше ніж 900 прізвищ жителів Городищенського району, взявши за джерело «Телефонний довідник м. Городище і Городищенського району» (2005). Матеріали подаються у вигляді довідника, але не за загальним алфавітним принципом, а за лексико-семантичними групами прізвищ: відіменні прізвища, прізвища за професією чи соціальним походженням, за індивідуальними ознаками першоносія тощо.
Ткаченко В.Т. Вустами батьків: історія одного села. – [Чернігів: б.в.] 2008. – 66 с.
Василь Тимофійович Ткаченко, уродженець с. Товста, розповідає історію своєї родини від поч. ХХ до поч. ХХІ ст. В художньо-документальних спогадах постає історія села і його людей протягом майже 100 років. Оповідачами автора стали його батьки Тиміш Васильович та Ганна Іванівна, а допомогали згадати окремі факти сестри Надія і Поліна.
Микола Щербина «Топоніми села Старосілля Городищенського району». – Черкаси, 2009. – 31 с.
В топонімічній розвідці пропонуються рекомендації щодо проведення топонімічних досліджень та результати таких пошуків на прикладі одного населеного пункту – села Старосілля Городищенського району. Матеріали подаються у вигляді довідника, але не за загальним алфавітним принципом, а за окремими класами топонімів: ойконіми – назва населеного пункту та його кутків, гідроніми – назви водних об’єктів та ороніми – назви мінливостей рельєфу місцевості. Всього автор пояснив 57 топонімів села.
Юрій Ковтун «Сузір’я Симиренків». – К. «Україна», 2009. – 382 с.
Науково-популярна книга присвячена дослідженню виникнення і зростання родовідного древа славної династії Симиренків, що своїм корінням сягає сивої давнини – часів козаччини, чумакування, кріпацтва, першопочатку цукровиробництва в Україні, а своїм верховіттям розростається в сучасне промислове садівництво, наукові засади якого розробили трагічної долі вчені – Лев Платонович Симиренко та його син Володимир. Автор приділяє багато уваги також історії садівництва. Видання включає в себе ряд матеріалів і фотографій, що публікуються вперше, і розраховане на широке коло читачів.
Книжка подає короткі дані про район та опис населених пунктів краю, що мають історико-культурні і природні пам’ятки та об’єднані в два туристичних маршрути. В кінці видання міститься інформація про мотелі і заклади харчування Городища. Видання прикрашають фотоілюстрації.
Генерал-полковник міліції, доктор юридичних наук, народний депутат Верховної Ради І – ІV скликань Олександр Маркович Бандурка в історико-біографічному нарисі розповідає про рід Бандурків із Калинівки Городищенського району на широкому тлі історичних подій Черкащини і України ХVІ – ХХІ ст.