Земля Черкащини багата на монетні знахідки. Як на поодинокі, так і на комплекси в сотні, а інколи і тисячі екземплярів. Знаходять їх випадково, наприклад при оранці, або під час археологічних розкопок. Дослідженням монет займається спеціальна історична наука — нумізматика. Завдяки їй ми дізнаємося про грошовий обіг на території нашого краю в різні історичні періоди. Знаходять тут римські денарії, візантійські соліди, арабські дирхеми, золотоординські монети, празькі, польські і литовські гроші, західноєвропейські талери, угорські і голландські дукати, московські копійки та багато інших. І всі ці монети тримали в руках наші предки — часом гублячи, а частіше ховаючи їх в землю. А там чи біда якась сталась із власником монет, чи з інших причин — скарб так і залишався в землі до наших днів, і сьогодні, знаходячи такий скарб, ми немов би доторкаємося до історії наших предків, вивчаємо і аналізуємо економічні і політичні процеси, які тут відбувалися.

Нещодавно в одному з приватних видавництв Черкас вийшла з друку цікава і пізнавальна книга "Скарби Черкащини". Її автор, нумізмат і краєзнавець Анатолій Шостопал, майже десять років досліджував цю тему, збирав інформацію і нині виніс на розсуд читачів. Опис монетних знахідок подається за двома розділами. Перший: скарби, вже описані в науковій літературі (XIX—сер. XX ст.) І другий: нові скарби (друга пол. XX— поч. XXI ст.), які зберігаються в обласному і районних краєзнавчих музеях та про які автор дізнався від колекціонерів, краєзнавців, людей, що випадково знайшли скарби чи поодинокі монети. Є в цій книзі і про монетні знахідки, зроблені на Городищині. Отже, розглянемо їх та додамо необхідні пояснення.

Знахідки найдавніших монет подаються за працею В.В. Кропоткіна "Клады римских монет на територии СССР" (М., 1961). В ній, зокрема, вказано, що в 1920-ті роки в с. Вільшана було знайдено 4 мідні римські монети кін. II ст. н. е., серед них монета імператора Коммода (180—192 рр. правління). В той же період римську дрібну монету (очевидно денарій) імператора Гордіана (238 р. н. е.) знайдено в с. Орловець. А в 1925 р. ще одну римську монету виявлено в с. Товста. В 1955 р. римський денарій імператора Антоніна Пія (138—161 рр. н. е.) знайдено в с. Журавка.

Римські монети знаходять на території району і донині. Так, в 2005 р., в с. Орловець, було виявлено 3 денарія імператора Антоніна Пія, 2 — Марка Аврелія (161—180 рр. н. е) і 1 — Фаустини Молодшої. В Орловці було знайдено і "варварське наслідування" золотому римському ауреусу. На аверсі цієї монети було зображено жіночий бюст вправо, найбільш подібний до зображень Юлії Домни (дружини імператора Септимія Севера (193—211 рр. н. е.), по сторонах портрета імітація букв. На реверсі: жіноча фігура, що сидить на троні вліво, в правій руці – кулч, в лівій – спис. В монеті є отвір для підвіщування. Вага 5, 95 г.

Як же римські монети потрапили на наші землі? З ІІст. н. е. на теориторії Черкащини проживали давньослов'янські племена черняхівської культури. Вони вели торгівлю з Римською імперією через північночорноморські міста-колонії та безпосередньо через Дакію, яка внаслідок завойовницьких походів імператора Траяна перетворилася у римську провінцію і межувала із землями давніх слов'ян. Завдяки торгівлі на територію Середнього Подніпров'я потрапляють римські монети. Більшість із них це срібні денарії. Ця монета почала карбуватися з 268 р. до н. е. і мала вагу до 4,5 г. Трапляються також і золоті ауреуси (карбувалася з 203 р. до. н. е., вага більше 7 г.) та мідні монети.

Велика кількість денаріїв, знайдених на Черкащині, свідчить, що вони брали участь у грошовому обігу того часу. Золотих монет небагато. Всі вони мають отвори. Отож їх використовували як прикраси і символи матеріального достатку або соціального становища. А при недостатньому завезенні золотих монет на нашу територію робилися їхні імітації — так звані "варварські наслідування". Таким чином золота монета із Орловця є досить унікальною. Це найдавніша фальшива монета, виявлена на території району і зроблена місцевими "майстрами".

До нових і маловідомих слід віднести і скарб монет XVII ст. в кількості 113 штук, який було знайдено в селі Буда-Орловецька в 1956 р. Серед монет були: соліди коронні і литовські, баратинки коронні і литовські польських королів Сигізмунда III та Яна Казиміра, а також соліди ризькі, ельбігінські і лівонські з Прибалтійських володінь шведських королів Густава Адольфа, Хрістіни і Карла X Густава. Наявність цих монет є закономірною, тому що в той час на території Речі Посполитої (куди входила тоді і Городищина) в грошовому обігу були як власні монети, так і монети інших європейських держав.

Наостанок зауважу, що всім, хто зацікавився темою, слід ознайомитися з самою книгою "Скарби Черкащини". Придбати її можна у автора, щонеділі, біля палацу Дружба Народів, на зібранні Черкаського клубу колекціонерів. (2007)