Гладенько зачесані на рівний проділ коси. Глухо застебнута на часті ґудзики сукня з білим круглим комірцем. Туго затягнута тонка талія. Ледь вловима усмішка на вустах. А в погляді – впевненість та доброта. Це – молода господиня Симиренкового дому, дружина Платона Федоровича – Тетяна Іванівна...

Гілки Шевченкового роду із Зеленої Діброви. Село Зелена Діброва – батьківщина роду Красицьких. З нього пішло дві відомі талановиті постаті – художник Фотій Красицький та письменник Дмитро Красицький.

До 200–літнього ювілею з дня народження Великого Кобзаря Тараса Шевченка у Вільшані Городищенського району реставрують Центр культури та дозвілля...

Антін Макарович Грозний народився наприкінці 1890-х років у багатодітній родині. Закінчив чотири класи школи в с. Мале Старосілля.

Всім небайдужим до літератури і мистецтва відома незрадлива, зворушлива дружба генія слова Тараса Григоровича Шевченка й генія опери Семена Степановича Гулака-Артемовського. Познайомилися вони далекого 1838 року в Петербурзі...

Жінці замовляють весільні рушники навіть з Англії. Її роботами прикрашена й місцева церква...

Родина Бондаренків була співучою. І батько, й мати співали і на свята, і на весіллях, і в будні. Передалася любов до музики й Василеві. А якось, коли відвідав сільський Будинок культури, запала в душу гра духового оркестру. Вирішив тоді обов’язково навчитися гри на дивовижних інструментах, вступив на курси в Умані. Навчання було платним, грошима допомагали батьки...

Запитаєте, як так може бути – щоб село Вільшана та раптом стало ближчим до Шотландії? Йдеться не про географічне розташування, а про те, що стали вони ближчими завдяки знаменитому полковникові війська Хмельницького, з іменем якого пов’язано безліч легенд…

Премію Національної Академії наук України імені Левка Платоновича Симиренка за 2010-11 роки присуджено голові Кримської філії Наукового Товариства ім.Т.Г.Шевченка, заслуженому діячеві науки і техніки АР Крим, доктору філософії в галузі біології Петру Вольвачу...

До численних документів про Голодомор, головним чином, спогадів, додалося цікаве свідчення, написане ще в той жахливий час...

Завдяки Теплому Семену Яковичу маємо змогу побачити ті події, що відбувалися під час святкування 100-річчя цукрокомбінату...

У Теофіла Блажевського було п’ятеро синів і дві дочки (Ольга і Катерина). “Троє старших дяченків – Михайло, Микола та Степан – пішли протоптаною батьківською стежкою – вступили до Черкаського духовного училища (бурси)”...

29 січня в Україні згадували Героїв Крут. Щоправда, згадували тільки ті, хто береже і любить українську історію. Та 94 роки тому відголоски тієї кривавої драми долинули й до Черкащини...

В октябре 1891 года в городке Городище на Черкасщине агроном и подвижник Михаил Ефимович Филипченко (подробнее об этом удивительном человеке читайте в «Дне» №175-176 от 30 сентября 2011 года) основал Мошногородищенскую сельскохозяйственную школу.

У монастирі Зограф на святій горі Афон городищенець провів десять років...

Спілкуючись із свідками Голодомору, я помічав, що люди на цю тему особливо не люблять говорити. Так, ніби цього й не було. Традиційне пояснення цього феномену полягає в тому, що ніби то й досі ще не вивітрився страх. Мені ж здається, що людям, які пройшли буремні роки громадянської війни, національно-визвольних змагань, просто соромно було, що вони не змогли постояти за себе, що їх, довірливих, так "розвели"...

Українського радянського письменника Івана Ле ще за життя зробили ”класиком”. Письменник Іван Ле мав бездоганну пролетарську біографію. Насправді він і не Ле — це творчий псевдонім. Справжнє його прізвище — Мойся.

Городищанин Олег Білоус часто бачиться з найкращими футболістами планети, спілкується зі світовими спортивними функціонерами...

Словом шалапут в Україні називають людину з дивною, незрозумілою оточенню поведінкою. Майже ніхто не знає, звідки воно з’явилося. А повелося так з тих часів, коли 250 років тому в наших краях з’явилися гнані в Росії члени містичної секти хлистів...

"Могилу загиблого батька допоміг віднайти... Інтернет" – так називалася стаття Миколи Щербини, яка побачила світ у "Прес-Центрі" 16 червня...

Пропонуємо на ваш розсуд матеріал про ці історичні події з точки зору сучасного історика Романа Коваля, автора книги ”Коли кулі співали” (рік видання – 2006). Книга є збіркою біографічних нарисів повстанських отаманів, що діяли у добу Визвольної війни 1917-1920-х років, а також документів і біографічних довідок про учасників боротьби за Українську державу...

У 1884-му 37-річний інженер обійняв посаду директора досить великого Маріїнсько-Городищенського цукрового заводу, розташованого також у Черкаському повіті. Про те, наскільки успішно він виконував свої обов’язки, можна робити висновки хоча б за тим, що власниця підприємства поміщиця Катерина Балашова довіряла йому управління заводом чверть століття поспіль...

У радянські часи існував таємний план – на випадок особливого періоду Городище мусило стати... обласним центром...

Днями у Черкаській області відкрили музей відомого українця і нашого земляка, уродженця невеликого містечка Городища тодішньої Київської губернії...

Гулаки й досі – поширене в нас прізвище. На Черкащині їх – двоє на тисячу. Це давній козацько-шляхетський, згодом дворянський, рід, воїни і священики...

Генерал Імператорських збройних сил Оцудзо Ямада вважав свою Квантунську армію могутньою. Але тільки до того дня, коли зустрів українця з Черкащини, полковника Артеменка… До того Іван Артеменко встиг написати ультиматум Манштейну і взяти в полон Власова.

Екологічну експедицію річкою Вільшанка нещодавно здійснила молодіжна громадська організація “Батьківщина Тараса Шевченка” з Городища. Кваліфікованим гідом для юних любителів природи був головний спеціаліст Держуправління охорони довколишнього середовища у Черкаській області Василь Скринник...

Недавно довелося мені проїжджати через Городище, що на Черкащині. Зупинилися ми оглянути пам’ятник Семенові Гулаку-Артемовському (колись я тут була). Уродженці цього міста з гордістю говорять про свого знаменитого земляка, якого тут дуже шанують...

Фоторепортаж Сергія Криниці про Михайлівську церкву в Городищі, березень 2008...

Городищенець Микола Мамай мріяв керувати зовсім іншою машиною – хотів керувати вугільним комбайном і працювати на шахтах Донбасу. Та війна висмикнула його з рідного Городища на фронт і посадила в кабіну літака-бомбардувальника...

Наприкінці ХІХ століття у Городищі найближчими до Неба місцями тутешні городяни вважали православні каплицю і три церкви міста, чотири іудейські синагоги й одну католицьку каплицю. А от найближчим до пекла місцем – глибокий кам’яний кар’єр, де тяжкою працею добувався з-під землі чорний камінь із сяючими синіми вкрапленнями...