Біля Дирдина на Городищині є місцевість, яку вже давно називають Павленкове.

Це за 5 верст від Городищенської залізничної станції й тягнеться аж до Петропавлівки. Там розташований сад, два ставки, пасовище, ліс. Хоч і сильно заросли, проте збереглися залишки цегляного льоху. Видно, що він був прекрасної архітектури, ніби в якомусь англійському замку. З усього зрозуміло, що колись на цій землі працював справжній господар.

Наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. тут займався садівництвом Яків Павленко. Хоч ґрунти були важкими, проте вдавалося вирощувати тисячі саджанців. У 1889 році Павленко розбив племінний сад площею трохи більше 6 га. Тільки яблунь було 130 сортів! Зокрема різної стиглості Ранет, Бойкен, Антонівка. Серед груш були Бери, Бергамот, Наполеон, Жозефіна, Міністр Люціус, Цукрівка, прищеплював грушу до айви. З-поміж слив вирощував Угорку, Красуню з Лувану, Вашингтон, Королеву Вікторію, Золоту Краплю. Вирощував великі черешні, вишні Красуня Шатане, персики, абрикоси Олександр ІІІ. А ще росла біла смородина, полуниці Монарх і Сіянець Кайзера, виноград білий, рожевий, синій сортів Ізабелла, Мерло, Мускат. Вирощував квіти: троянди, півонії, барвінок...

Молода фірма пана Павленка продавала саджанці усім охочим, їх можна було замовити поштою. Але вимагалася передоплата. Саджанці старих сортів продавалися по 2 крб., нових – по 4–8 крб. за 100 штук. У господарстві Павленка виготовлялися плодові вина, збут яких був розрахований на місцевий ринок.

Про садівника схвально писали сільськогосподарські журнали. Він регулярно випускав каталоги, де рекламував саджанці своїх найкращих сортів. За наполегливу працю мав численні відзнаки. У 1897 році отримав золоту медаль на виставці у Києві, у 1899 році – золоту медаль у Санкт-Петербурзі, у 1900 році здобув почесний диплом імператорського російського товариства плодівників на Харківській південноросійській виставці і срібну медаль на виставці у Парижі. Для цієї виставки в саду викопали з корінням найкращу яблуню і потягом відправили до столиці Франції. У 1901 році отримав почесний відгук на Вінницькій сільськогосподарській виставці, у 1903 році – велику золоту медаль на виставці у Санкт-Петербурзі.

Яків Павленко був власником одноповерхового будинку у центрі Городища. Це був прибутковий будинок, тобто квартири здавалися постояльцям. Яків Трохимович мав двох доньок і трьох синів, які були офіцерами армії Симона Петлюри і загинули на полі бою. Видатна українська художниця Оксана Павленко була його племінницею.